Теоретичні особливості історично-антропологічної версії сучасної філософії історії

Анотація

Метою роботи є виокремлення й розкриття змісту теоретичних особливостей історично-антропологічної версії сучасної філософії історії в горизонті осмислення нею ментально-культурної площини минулого, каузальності, сутності й альтернатив розвитку історичної динаміки. Методологія цієї праці засновується на принципах комплементарності, структурності, діалогічності і методах філософської герменевтики, системно-структурному й міждисциплінарному. Результати дослідження. Історична антропологія як версія сучасної філософії історії почала утворюватися в першій третині ХХ ст. у контексті низки важливих соціально-історичних, соціально-культурних і теоретико-методологічних причин. Теоретичні особливості історично-антропологічних розвідок формувалися на розумовій підставі надбань низки розгалужень філософської й соціально-гуманітарної думки, філософської антропології, філософії історії, філософії структуралізму і постструктуралізму, теорій соціології й етнології. У ході інтелектуально-пізнавального розвитку історичної антропології як версії сучасної філософії історії утворилася засаднича для неї система понять і категорій, онтологічних (елементи проблемного поля та їх зміст), методологічних (пізнавальні методи) й аксіологічних (система цінностей і ідеалів). Сукупність властивих історично-антропологічному горизонту сучасної філософії історії теоретичних основ, понять і категорій, методів дослідження, проблемного поля, ментально-культурної площини історичних процесів, визначають його оригінальність стосовно інших парадигм філософії історії ХХ – початку ХХІ ст., лінеарних, циклічних, теорії «осьового часу» К. Ясперса. Оригінальність історично-антропологічної версії сучасної філософії історії знаходить прояв в її інноваційно-пізнавальній діяльності, яка має істотне значення для розвитку філософських і соціально-гуманітарних концепцій. Вона реалізується за такими напрямами, як проведення інтенсивного міждисциплінарного діалогу, застосування підходів багатозначної логіки й синергетики для гуманітарної площини різнорівневих історичних процесів. Розгалужена структура історичної антропології, яка містить загальнотеоретичний, гуманітарно-психологічний і спеціально теоретичний рівні розумового ядра та інтелектуально-пізнавальну периферію, дає змогу цій версії сучасної філософії історії розуміти ментально-культурні, етико-світоглядні, естетичні аспекти історичних процесів через осмислення широкого спектра елементів психологічно-культурної каузальності й відповідних явищ минулого. Розуміння гуманітарного горизонту історії здійснюється історично-антропологічними концепціями на різних за складністю горизонтах історичного буття, індивідуальному, соціальних груп, «локальних цивілізацій», глобальному. Наявність теоретичних особливостей історичної антропології, концептуальні основи, поняття і категорії, інтелектуально-когнітивна оригінальність, інноваційна діяльність, структура визначають її зміст як версії сучасної філософсько-історичної думки та її значущість у розумовому універсуму філософського й соціально-гуманітарного пізнання.